***
Пушистий… вологий сніг,
Де - то при нулі.
Чіпляється до ніг,
Зависає на гіллі.
Коли налипає багато
І перевищує вага.
Дерева мають втрати.
Ламається гілля.
Уже за північ,
А молодь ліпить сніжних баб.
І фотоапарат мій скиглить,
Весь мокрий від засніжених приваб.
Сніг радує
І радує дивна ніч.
Безперервно падає
Сніг… сніг… сніг.
І ліхтарі –
підсилюють це диво….
І біле марево в імлі –
Відблискує грайливо.
І берізки файні,
Навіть у безсніжні дні.
І сніжинки ‘‘ грайні ‘‘
Будуть снитися у сні.
Сніг заплів – то безліч кіс,
У оголених беріз.
Подарувала Нам зима,
Це Новорічне свято.
Така ніч смутку не сприйма,
Коли сніг падає завзято. ( 30 грудня… 1-00… 2009 р. м. Київ )
Сніг радує
І радує дивна ніч.
Безперервно падає
Сніг… сніг… сніг.
***